Прочитала статті у газеті «Сватівські відомості» № 10\175 від 11.03.09 - «За що можна отримати «Дулю» та № 14\179 від 08.04.09 – «Беріть приклад з Бітюкової» і дуже здивувалася та одночасно зраділа, що порушили цю тему. Хочеться висловити велику вдячність за те, що існує така громадська приймальня «Сватівський центр правової допомоги», яку очолює Н. Кузовеніна. Ця приймальня діє при громадській організації «Сватівський Слобідський полк» і саме тут жителі Сватівського району можуть отримати консультацію, користуватися правовою бібліотекою та знайти підтримку у відстоюванні права на доступ до офіційної інформації, чого ніколи ніхто не мав.
Я твердо переконана, що багато депутатів міських, селищних та сільських рад району жодного разу не були на своїх дільницях і не спілкувалися із виборцями, котрі за них віддали свої голоси, не знають, що є закон України «Про статус депутатів місцевих рад», який зобов’язує депутатів підтримувати зв'язок зі своїми виборцями, не рідше одного разу у півріччя інформувати виборців про роботу ради та її органів, вести прийом громадян, звітувати перед виборцями про свою роботу, вболівати за долю свого виборця, допомагати у вирішенні його питань.
Вважаю, що акція «Громада буде знати», проголошена 12 лютого цього року, згідно якої має надаватися громадська оцінка діяльності кожного депутата Сватівської міської ради, дуже хороша. Тільки гадаю, що до цієї Акції треба залучити і депутатів селищних та сільських рад, бо депутати не знають, де знаходяться їхні ділянки, не спілкуються із виборцями, не хочуть чути проблем та потреб своїх виборців. Тому депутатам ні про що звітувати, вони не знають і не хочуть знати, як живуть їхні виборці.
Особисто я маю дуже великий досвід і не раз зустрічалася із тим, як депутати запросто ігнорують інтереси виборців і взагалі діють, як їм зручно, зовсім не звертаючи уваги на решту людей. Тому дуже добре було б, аби громадськість могла більше висвітлювати на сторінках газети «Сватівські відомості» роботу кожного депутата міських, селищних, сільських рад, щоб кожен депутат не забував, що є закон України «Про статус депутатів місцевих рад», який зобов’язує депутатів виконувати певні обов’язки перед виборцями.
Окрім того, виборці знали б свого вуличного депутата, зверталися до нього за допомогою, разом би відстоювали порушені права і не залишалися б на самоті зі своїми бідами – для того депутатів і обирали.
Вважаю, що вже сьогодні треба думати про те, кого обирати депутатами, а кого головою міської, селищної, сільської ради. Хай це будуть ті люди, які вболівають за долю простих людей і допомагають у вирішенні їхніх проблем. Однак не треба обирати чиновників, які думають тільки про свою долю і своє майбутнє.
Н. Є. Балаба,
ветеран праці, селище Нижня Дуванка
